"Мою ногу повністю перебило в м'ясо, спасати було просто нічого", - боєць "Азова" з позивним Стаф

Хоробрі серця

Черговий випуск "Хоробрих сердець" присвячений найзапеклішій точці лінії фронту – Мар'їнці – містечку, яке вже давно перетворилось на примару. 

Населений пункт Мар'їнка - районний центр, який прямою дорогою виходить на Запоріжжя та Курахово, де розміщена ТЕЦ, що забезпечує весь Донбас теплом, світлом і водою. Саме тому Мар'їнка постійно піддавалась обстрілам, два з яких стали жахливими штурмами. Після них життя у місті ніби зупинилось…

"Три кілометри до лінії Донецька. А може бути, й навіть менше. До війни тут проживало біля 10 тисяч мешканців. Це місто було районним центром. На сьогодні тут залишилось тільки 6 тисяч жителів", - розповів священник та волонтер Олег Ткаченко.

Стаф, боєць полку "Азов", брав участь у першій зачистці Мар'їнки. Він досі пам'ятає, як того дня все йшло настільки добре, що аж було не по собі. Шосте чуття підказувало йому – має статися щось жахливе. Так і трапилось – почалась запекла перестрілка, у ході якої він зі своїм побратимом Балаганом наступили на фугас.

"Мені ногу повністю перебило в м'ясо. Спасати було просто нічого. Кров запеклася. Ну поки я летів там у повітрі, було звичайно красиво. Все в уповільненій дії: попіл осідає, огоньок горить. І ти весь гориш, аж  магазини плавляться", - поділився своїми спогадами боєць полку "Азов" з позивним Стаф.

Ще одним справжнім героєм став командир 2-ї механізованої роти 28 бригади, кавалер ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, капітан Дмитро Васильєв. Він потрапив у ворожу засідку під час перемир'я 31 травня 2015 року і загинув на місці після вогневого контакту з противником. Йому було всього 29 років…

Хто ще з героїв, імена яких варто знати кожному, безстрашно захищав пекельну точку лінії фронту? Про жахливі події у Мар'їнці з уст очевидців – дивіться у випуску.

26062026
27 червня світ відзначає День мікро-, малих і середніх підприємств. Зазвичай у цей день говорять про локальні стартапи, кав’ярні біля дому чи сімейні пекарні. 
Катастрофічна сила вулканів дала Римській імперії її найбільшу архітектурну перевагу. Сучасні бетонні споруди починають вкриватися тріщинами і деградувати вже за кілька десятиліть. 
У 79 році нашої ери квітуче римське місто Помпеї, розташоване неподалік Неаполітанської затоки, жило своїм звичним, розміреним життям. 
У прикарпатському селі Старуня, що на Франківщині на початку 20 століття з копальні дістали майже повністю збережені рештки мамонта. Але згодом на поверхню підняли другу, ще більш приголомшливу знахідку – голову, ногу та фрагменти шкіри іншого велетня.
26062026
Уявлення про подорож у космос зазвичай пов’язане з гучними ракетами, полум’ям і стартовими майданчиками...