"Мою ногу повністю перебило в м'ясо, спасати було просто нічого", - боєць "Азова" з позивним Стаф

Хоробрі серця

Черговий випуск "Хоробрих сердець" присвячений найзапеклішій точці лінії фронту – Мар'їнці – містечку, яке вже давно перетворилось на примару. 

Населений пункт Мар'їнка - районний центр, який прямою дорогою виходить на Запоріжжя та Курахово, де розміщена ТЕЦ, що забезпечує весь Донбас теплом, світлом і водою. Саме тому Мар'їнка постійно піддавалась обстрілам, два з яких стали жахливими штурмами. Після них життя у місті ніби зупинилось…

"Три кілометри до лінії Донецька. А може бути, й навіть менше. До війни тут проживало біля 10 тисяч мешканців. Це місто було районним центром. На сьогодні тут залишилось тільки 6 тисяч жителів", - розповів священник та волонтер Олег Ткаченко.

Стаф, боєць полку "Азов", брав участь у першій зачистці Мар'їнки. Він досі пам'ятає, як того дня все йшло настільки добре, що аж було не по собі. Шосте чуття підказувало йому – має статися щось жахливе. Так і трапилось – почалась запекла перестрілка, у ході якої він зі своїм побратимом Балаганом наступили на фугас.

"Мені ногу повністю перебило в м'ясо. Спасати було просто нічого. Кров запеклася. Ну поки я летів там у повітрі, було звичайно красиво. Все в уповільненій дії: попіл осідає, огоньок горить. І ти весь гориш, аж  магазини плавляться", - поділився своїми спогадами боєць полку "Азов" з позивним Стаф.

Ще одним справжнім героєм став командир 2-ї механізованої роти 28 бригади, кавалер ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, капітан Дмитро Васильєв. Він потрапив у ворожу засідку під час перемир'я 31 травня 2015 року і загинув на місці після вогневого контакту з противником. Йому було всього 29 років…

Хто ще з героїв, імена яких варто знати кожному, безстрашно захищав пекельну точку лінії фронту? Про жахливі події у Мар'їнці з уст очевидців – дивіться у випуску.

У сучасному світі, де глобальні новини змінюються щохвилини, ми часто чуємо про Раду Безпеки ООН та її впливових членів.
24052025
Ми щодня дивимося на них, вони пливуть над нами, змінюючи обриси та кольори. 
На відміну від багатьох інших установ, які намагалися б приховати такий ляп, музей вирішив діяти відкрито. 
На жаль, фальшивки – це не лише про картини відомих художників чи розкішні прикраси.