Віталій Яворський та Станісловас Стагнюнас – старші лейтенанти, які у свої 22 роки вже очолювали саперні роти на передовій з літа 2014-го. Хлопці працюють в різних інженерних полках, однак знайомі вони ще з підліткового віку, коли разом вивчали саперну справу у Кам'янець-Подільському військовому училищі. Потім Віталій та Станісловас продовжили навчання у Львівській академії сухопутних військ, де про війну читали тільки в книжках. Та їхня невідомість тривала недовго, так як відразу після отримання диплому, хлопці потрапили в саме пекло передової і опановували саперну справу прямо на полі бою.
"Пам'ятаю, коли нас вперше везли на Донбас, мене аж нудило. Голова взагалі не варила. Під час першої половини дороги ніхто навіть слова не промовив", - розповів Станісловас.
Саперна справа потребує надзвичайно кропіткої роботи та стовідсоткової уваги, тому що сепаратисти влаштовують підступні пастки всюди, навіть на тілах загиблих. А один неправильний рух може спровокувати гранату перетворитись на сотні розжарених шматків металу. Найважче – це знайти у лісі розтяжку, яка швидше схожа на павутинку, а не на детонуючий пристрій.
За даними Міністерства оборони України від початку АТО сапери знешкодили близько 40 тисяч мін та боєприпасів, розмінували 585 км доріг та 17 км залізниці. Нині на Донбасі працюють 35 груп із розмінування і їхня робота ще триватиме довго…
"Я навіть не можу дозволити собі такого пронозу і сказати, коли закінчиться війна для сапері після Донбасу. Це смерті і каліцтва не на одне десятиліття", - зазначив командир 91 окремого полку оперативного забезпечення Олександр Яковець.
Скільки цивільних загинуло через міни сепаратистів? Та як саперам вдається бачити те, чого ніхто не помічає? Дивіться у випуску "Хоробрих сердець".