«Язичники, які живуть без законів та міст, у лісових хатинах»: як насправді жили у стародавній московії?

Гроші

На всіх картах Європи Русь – це сучасна Польща, Білорусь та Україна…

На всіх картах Європи Русь – це сучасна Польща, Білорусь та Україна. А ось поряд – московське царство. Як розповідають історики, до 15 століття ніхто навіть не думав називати московію Руссю. Про це писав і чернець-мандрівник Гільйом де Рубрук ще у 1253 році.

«Одразу за річкою Тенеїс, називається Моксиль. Він підпорядковується татарам. Вони язичники, які живуть без законів. Міста у них немає, але є хатини у лісах», - цитує Гільома історик Олександр Палій.

Тобто спільної Русі ніколи не було. Цей історичний факт підтверджує і монета 1707, на якій зображений Петро І і містить назву не російський, а московський рубль. Тоді чому сьогодні ця країна називається росією?

Московія вкрала собі назву русь, щоб надати собі спадщину великої Київської Русі з давньою історичною традицією. А допоміг їй у цьому українець, киянин, ректор Києво-Могилянської академії Феофан Прокопович.

«Назву для імперії вигадав саме владика Феофан. Він узяв грецьке слово, яким називали Русь і додав до нього слово імперія», – каже історик Дмитро Капранов.

Саме Прокопович, переїхавши з Києва до петербурга, став головним ідеологом Петра І і створив історичний міф про триєдиний народ і про те, що москва з росією має спільне історичне коріння. Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

В султанських палацах функції охорони та нагляду за жіночою частиною двору виконували євнухи. Проте один диктатор з 20 століття перетворив власний гарем на смертоносний загін охорони.
Традиційна шкільна програма міцно закріпила у нашій свідомості образ Володимира Святославича як мудрого державного діяча, святого та хрестителя Київської Русі. 
06092026
Кисень здається невіддільною частиною складного життя...
У масовій культурі міцно вкорінився стереотип про те, що кожен заможний чоловік на Близькому Сході обов'язково утримує розкішний гарем.
Традиція династичних шлюбів, яка століттями панувала в палацах османських султанів, залишила свій відбиток на сучасному турецькому суспільстві.