Українські волонтери вигадали дешевий та ефективний спосіб, як обдурити російське ППО

Гроші

Йдеться про новинку – ракету «Трембіта»…

Нещодавно ми писали про унікальну розробку – дистанційну турель для ЗСУ, завдяки якій наші захисники можуть вести прицільний вогонь по ворогові, на відстані до 20 метрів від самої зброї. Її вигадали та створили українські волонтери так само, як і власну бойову ракету «Трембіта».

«Ми хочемо випускати таких ракет щонайменше 300 штук на місяць, а в ідеалі – 1000, – каже творець «Трембіти» Сергій Бірюков. – Повірте, це буде дуже відчутним для окупантів».

Унікальність української ракети «Трембіта» полягають у її простаті – за основу в ній взято безвідмовний, пульсуючий, реактивний двигун, максимально простий у виробництві. У ній практично немає електроніки, а єдина її дорога частина – система зв'язку.

«Ми використовуємо технологію позаминулого сторіччя. На таких ракетах сьогодні ніхто не літає. Востаннє, коли їх використовували у війні, це була Друга світова. Німці закидали «Фау-2» Лондон. Подібна конструкція була досить ефективною. Ми робимо аналог ФАУ, але ставимо туди сучасну електроніку», – каже Сергій Бірюков.

Здається, кого можна налякати бомбою Другої світової війни? Однак у «Трембіти» зовсім інше завдання. Її двигун здатний піднімати ракету на висоту до 2000 метрів і розвивати швидкість 400 км/год, тому вона має характерний тепловий слід, пропустити таке російське ППО просто не в змозі. Для нього подібна ціль стає пріоритетною.

Про основні характеристики і модифікації – дивіться в сюжеті:

Читайте також:

Повернення школярів до повноцінного офлайн-навчання стало одним із головних пріоритетів для багатьох громад в Україні. 
31082026
Сучасна кухня здається неймовірно різноманітною, але чимало звичних нам продуктів мають історію, яка налічує тисячі років...
Сучасні концепції безпеки виходять далеко за рамки звичного залізобетону та підземних бункерів. В американській пустелі Нью-Мексико розкинулося поселення, яке виглядає як декорація до науково-фантастичного фільму. 
Постійні загрози з неба поставили перед українською освітньою системою безпрецедентний виклик: як зберегти безперервність навчання і при цьому не наражати молодь на небезпеку? 
Досвід територіальної близькості з агресивним сусідом змушує держави мислити категоріями тотальної оборони.