Солдатам рф заборонили нити і створили відділ, який імітуватиме телефонні розмови з вигаданими досягненнями

Гроші

За 8 місяців війни нам вдалося перехопити тисячі годин телефонних розмов окупантів…

За 8 місяців війни Україні вдалося перехопити тисячі годин телефонних розмов окупантів, де солдати «другої армії світу» скаржаться на забезпечення командирів та президента. Тому в кремлі вирішили відбілити імідж збройних сил росії від солдатського ниття.

За даними міжнародної розвідувальної спільноти ІнформНапалм, щоб далі підтримувати кремлівську ілюзію хоч якоїсь перемоги. Військове керівництво наказало солдатам не розпускати нюні, а розповідати бровади про те, як вони однією рукою відбивають атаки полків НАТО або як 300 героїв-солдат тримають оборону проти 12 тисяч польських найманців.

«У чому фішка цього прийому? Наживо показати їх не можна, бо їх просто не існує, а десь у тексті сказати, мовляв, тримає оборону проти тисячі солдатів НАТО. І тоді ти віриш, бо людському мозку властиво домальовувати картину, як оті солдати бідних російських військових оточують. І воно працює, бо це базові елементи військової пропаганди», - каже політтехнолог Борис Тізенгаузен.

Такі розмови робляться ще й з метою обдурити українську розвідку, проте такою незграбною справою росіянам це не вдасться зробити. Цей прийом може спрацювати виключно на внутрішній ринок росії.

«Якщо росіяни думають, що ми спіймаємо, прослухаємо і опублікуємо такі розмови, то вони дурніші, ніж здаються. А ось прості росіяни віритимуть. Ми можемо скільки завгодно над цим сміятися і говорити, «о, Боже, ну як у таке можна повірити», а вони це будуть їсти», - вважає Борис Тизенгаузен.

Читайте також:

Чисельна перевага ворога нічого не варта, коли на твоєму боці правда, рідна земля і холодний розрахунок великого полководця.
Понад шість століть Мачу-Пікчу стоїть високо в Андах, ігноруючи закони сучасної інженерії та руйнівну силу природи. 
Музеї зазвичай асоціюються з тишею, історією та повагою до минулого…
Світ звик думати, що велика війна — це те, що відбувається десь далеко або лише в підручниках історії. Проте сьогодні на мапі Європи є точка, де напруга відчутна майже фізично. 
Ми звикли думати, що історія — це лише нескінченні битви та переділ кордонів, але справжні революції часто відбуваються в кабінетах писарів та майстернях іконописців.