Ремонтуємо разом: молоді українці відбудовують країну під танцювальні біти просто на будмайданчику

Гроші

Мета проекту – об'єднати молодих і не дуже людей через фізичну працю…

Молоді волонтери української благодійної організації вигадали свій спосіб допомоги у відновленні України, з користю для настрою та здоров'я. Вони, розбираючи цеглу та сміття на місці розбомблених будинків, танцюють під музику у живому виконанні діджея.

«Це приклад того, наскільки молоді люди можуть бути корисними, не йдучи на компроміс з тим, як вони люблять проводити час, слухаючи музику. Замість того, щоб ходити до спортзалу ми ліквідуємо наслідки російської окупації», - каже волонтер і діджей Дмитро Трофименко.

Мета проекту «Ремонтуємо разом» об'єднати молодих та не дуже людей через фізичну працю.

«Мене надихає патріотизм та бажання допомогти. – поділилася волонтер Олександра Хорган – На жаль, моє рідне місто зараз окуповане. Я не можу там допомогти фізично, лише фінансово. А тут я якось компенсую».

І нещодавно волонтери працювали на руїнах будинку культури у селі Ягідне, що на Чернігівщині. Охочих було настільки багато, що людей відправили до сусідніх сіл, де вони допомагали місцевим відбудовуватись.

«Іноді хочеться допомогти людям саме руками. До того ж, це приносить користь суспільству – не потрібно нікого наймати, лише покликати ініціативних людей, які робитимуть це безкоштовно та отримуватимуть від цього радість», - каже волонтер Ярина Квасній.

Як усе відбувається – дивіться у сюжеті:

Читайте також:

Досвід територіальної близькості з агресивним сусідом змушує держави мислити категоріями тотальної оборони. 
У колах світової фінансової та технологічної еліти сформувалася чітка стратегія порятунку на випадок глобального колапсу. 
30082026
Для археологів це роками виглядало майже моторошно: від людини, яка померла тисячі років тому, залишався скелет, а всередині черепа — дивовижно добре збережений мозок...
Історія знає чимало прикладів, коли критична інфраструктура міст раптово змінювала своє первісне призначення, щоб врятувати тисячі життів. 
На початку 20 століття архітектурне обличчя Києва формували переважно золоті бані церков та дзвіниць. Але у 1912 році над Хрещатиком височів силует, який змусив містян здивовано завмирати.