Путін боїться українців: російський диктатор прагне скоріше змінити етнічний склад в окупованих українських областях

Гроші

Це ще раз доводить, що президент рф діє за старими методиками КДБ…

2022 року російський диктатор володимир путін прийняв до складу росії окуповані українські території – Запорізьку та Херсонську області, а також так звані днр і лнр. А за сім місяців підписав указ, який змушує мешканців тимчасово окупованих районів отримати російське громадянство. Хто ж відмовиться від паспорта з двоголовим птахом, мають виїхати з країни до 1 липня 2024 року, як «іноземні агенти».

«Видаючи цей указ путін хотів би бачити активізацію заходів щодо насильницької паспортизації на окупованих територіях, – каже політичний консультант, голова центру політичних студій «Доктрина» Ярослав Божко. – Бо якщо на окупованій території можна буде жити і з українським паспортом, то очевидно, що більшість населення хотіла б його зберегти. Рішення про депортацію – це, звичайно ж, такий рух до активізації компанії насильницької паспортизації».

Крім того, путін прагне в окупованих українських областях серйозно змінити етнічний склад. Це допоможе йому зміцнити місцеву проросійську владу.

«Ми вже бачили інформацію, що до окупованого Маріуполя привозять дуже багато людей з Кавказу, тоді як українців депортують у глиб росії. Це роблять для того, щоб цей етнічний склад населення був неоднорідним, щоб українці там не мали більшості і не могли виступати якоюсь певною силою», - каже Ярослав Божко.

Це показує наскільки путін боїться українців та їхнього протистояння, а також ще раз доводить, що він діє за старими методиками КДБ. Подібну депортацію вже проходили народи Радянського Союзу. Але чому мріям російського диктатора не судилося здійснитися – дивись у сюжеті:

Читайте також:

Досвід територіальної близькості з агресивним сусідом змушує держави мислити категоріями тотальної оборони. 
У колах світової фінансової та технологічної еліти сформувалася чітка стратегія порятунку на випадок глобального колапсу. 
30082026
Для археологів це роками виглядало майже моторошно: від людини, яка померла тисячі років тому, залишався скелет, а всередині черепа — дивовижно добре збережений мозок...
Історія знає чимало прикладів, коли критична інфраструктура міст раптово змінювала своє первісне призначення, щоб врятувати тисячі життів. 
На початку 20 століття архітектурне обличчя Києва формували переважно золоті бані церков та дзвіниць. Але у 1912 році над Хрещатиком височів силует, який змусив містян здивовано завмирати.