Передові військові компоненти на дрони-камікадзе: що ще росія пообіцяла Ірану за військову допомогу?

Гроші

Іран став росії другим у світі союзником, після білорусії...

Рішення Ірану постачати в росію дрони-камікадзе автоматично поставило ісламську республіку на бік країни-агресора у воєнному конфлікті в Україні.

«Роль Ірану для допомоги росіянам величезна, тому що їм в принципі за останніми даними не допомагає зброєю більше ніхто. А та зброя, яка є на складах рф, дуже сильно зменшилася і продовжує зменшуватися. Поповнювати запаси немає технічної можливості», - каже військовий експерт Володимир Мартиненко.

А ось за безпілотники росія має намір надати Ірану сучасні компоненти. Про це заявив Міністр оборони Великобританії Бен Уоллес:

«Це передові військові компоненти, які підривають безпеку як Близького Сходу, так і всього світу».

Крім того, військовий експерт Володимир Мартиненко вважає, що росіяни могли передати іранській стороні та захоплені одиниці західного озброєння у боях в Україні:

«Йдеться про Javelin, NLAW, Stinger і те, що вони могли отримати на полі бою. Для Ірану ці зразки, звичайно, дуже важливі для розробки, спроби копіювання. Наскільки це правда, ми можемо лише здогадуватись».

Довгий час Іран заперечував свою допомогу рсії, але потім визнав. Ось тільки додав, що постачання безпілотників були ще до початку повномасштабного вторгнення. Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

Сучасна британська політика щодо України обґрунтовується на глибокому стратегічному розрахунку. Лондон не просто дає нам зброю — він будує нову архітектуру безпеки, яка назавжди блокує російський імперіалізм.
03072026
Якщо зайти на розкопки давньоримського міста Помпеї, то на багатьох перехрестях можна побачити великі глиняні амфори з відбитими горловинами. Це були перші громадські пісуари.
Військова форма завжди диктувала тренди повсюдної моди. Це історичний факт. Звичайнісінький в'язаний світло на ґудзиках та закрита маска від вітру насправді ховають у собі деталі наймасштабнішої битви 19 століття.
Світовий вплив Великої Британії сьогодні рідко вимірюється військовою силою напряму. Натомість дедалі частіше йдеться про дипломатичну мережу, історичні зв’язки та так звану «м’яку силу», яка працює не через примус, а через інституції та партнерства.