Немає світла, газу та води: як у «сірій зоні» Бахмутського району живе близько 940 людей?

Гроші

Незважаючи на труднощі, там навіть працює стоматологічний кабінет.

Місто Сіверськ, Бахмутського району, Донецької області розташоване у так би мовити «сірій зоні», де всього за кілька кілометрів йдуть запеклі бої за кожен метр української землі. Незважаючи на небезпеку, відсутність практично всіх комунікацій та постійні обстріли з боку окупантів, там досі мешкає близько 940 осіб.

В одному з підвалів, де проживає близько 10 осіб, переважно пенсіонери та жінки, відчувається атмосфера єдності та взаємодопомоги. Також у місті функціонує пункт незламності, де люди можуть обігрітися, помитися та отримати медичну допомогу. Місцеві правоохоронці та волонтери приносять продукти та воду, допомагаючи виживати тим, хто залишився.

«Газові балони замовляємо самі, заготовляємо дрова для опалення. Світла та води у місті майже рік немає – відключили у травні 2022 року», - розповіли місцеві жителі.

Незважаючи на труднощі, у Сіверську продовжує функціонувати стоматологічний кабінет в одному із підвалів. Спочатку імпровізований, він став нормально працюючою медичною установою, надаючи жителям можливість отримати стоматологічну допомогу в умовах воєнних дій.

Начальник бахмутського райвідділу поліції зазначає, що незважаючи на те, що ситуація в місті контрольована, вони регулярно відвідують його, щоб перевірити обстановку, надати гуманітарну допомогу та переконати місцевих мешканців у необхідності евакуації до безпечніших районів.

Подробиці – у сюжеті:

Читай також:

Кінематограф та масова культура століттями нав'язували нам образ османського гарему як місця виключно для чуттєвих розваг та втіх правителя. Однак реальність султанського палацу Топкапи у Стамбулі мала зовсім інше значення.
В Османській імперії процес прийому їжі правителем нагадував суворий ритуал. Султани їли наодинці, у повній тиші, а рецепти улюблених страв охоронялися як найважливіші державні таємниці.
Життя в султанському гаремі часто уявляють як золоту клітку для безправних полонянок. Проте насправді це було не так. 
Поки звичайні мешканці Туреччини у 15-16 століттях харчувалися хлібом, водою та сочевицею, за мурами палацу Топкапи розгорталося справжнє кулінарне дійство. 
За масивними дерев’яними брамами стамбульського палацу Топкапи століттями вирувало життя, приховане від сторонніх очей. 
02092026
Уявіть римський бенкет: навколо столу лежать гості, спираючись на лівий лікоть, слуги подають страви, а вечеря триває годинами...