НАТО у Чорному морі: до чого готуються військово-морські сили Альянсу в Болгарії

Гроші

Бойові кораблі, літаки, гелікоптери та тисячі військовослужбовців в акваторії …

Основною проблемною чорноморського регіону для будь-яких видів судів сьогодні є терористична діяльність збройних сил росії. Зокрема, за наказом адмірала росії ігоря осипова з військових складів у Севастополі в України вкрадено 450 застарілих якірних протикорабельних мін та розкидано хаотично, без якоріння, акваторією Чорного моря. Ціль проста – залякування цивільних судів, блокада чорноморського узбережжя.

Фактор дрейфуючих мін є однією з загроз, що відпрацьовується у масштабних навчаннях військово-морських сил НАТО «Бриз-2022», які днями стартують у Болгарії. У навчаннях беруть участь 24 бойові та допоміжні кораблі й катери, 5 літаків, 4 вертольоти та 1390 військовослужбовців.

Нагадаємо, що нещодавно було підписано угоду про розблокування українських портів із метою вивезення зерна. Для України підвищується загроза з боку росії – коридори для цивільних судів росіяни можуть використовувати для спроби атакувати українську Одесу або інші міста. Тому вчення країн НАТО у Чорному морі – це також попередження агресивній росії та демонстрація сили.

Проте, єдина сила, яка справді може протистояти росії – це українські військово-морські сили, вважає військовий експерт Михайло Самусь:

«Лише українські сили можуть знищувати російські кораблі. Ніхто раніше, після Другої світової війни, кораблі рф не ліквідовував. Україна зачистила о.Зміїний, показавши свою силу. Тобто зараз Україна, а не НАТО є геополітичною силою, яка бере на себе відповідальність і лідерство в чорноморському регіоні з протидії силам росії. НАТО, на жаль, таку функцію не бере на себе».

Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

03092026
Чумацький Шлях може бути набагато «темнішим», ніж здається...
03092026
Відключення світла взимку можуть створити чимало проблем. Дізнайтеся, які речі варто підготувати заздалегідь для тепла, освітлення та зв’язку.
Кінематограф та масова культура століттями нав'язували нам образ османського гарему як місця виключно для чуттєвих розваг та втіх правителя. Однак реальність султанського палацу Топкапи у Стамбулі мала зовсім інше значення.
В Османській імперії процес прийому їжі правителем нагадував суворий ритуал. Султани їли наодинці, у повній тиші, а рецепти улюблених страв охоронялися як найважливіші державні таємниці.
Життя в султанському гаремі часто уявляють як золоту клітку для безправних полонянок. Проте насправді це було не так.