Іран продав росії сотні безпілотників: чи зможе нове придбання кремля якось змінити хід війни?

Гроші

«Який їхав, таку здибав» - одна підсанкційна країна-терорист підтримала іншу…

Іран таки передав росії сотні безпілотників, хоча запевняв увесь світ, що не надаватиме військової допомоги агресору. «Ми не допомагатимемо жодній із сторін конфлікту», - говорив тоді міністр країни. Ну тут як у приказці, «який їхав, так і здибав» - одна підсанкційна країна-терорист підтримала іншу.

«За нашою оцінкою, росія отримала від Ірану БПЛА серії Mohajer-6 та Shahed за кілька днів у серпні. На російські транспортні літаки завантажили обладнання БПЛА на аеродромі в Ірані, потім вони вилетіли з Ірану до росії. Це ми бачимо, такими є наші оцінки», - прес-секретар Білого Дому Карін Жан-П'єр.

Іранські БПЛА, які купила росія, нібито здатні нести високоточні боєприпаси та можуть використовуватися для спостереження. Але, за словами експертів, ситуацію на фронті ці безпілотники не змінять.

«Я не думаю, що ці дрони докорінно змінять ситуацію на фронті. Навіть якщо їх усіх кинуть на один напрямок, то подивимося, наскільки вони стійкі до радіоелектронної боротьби, до постановки радіоелектронних перешкод, ну і як вони будуть виявлятися системами ППО», - висловив свою думку військовий експерт Олег Жданов.

Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

Червоний пісок, скелі, виточені вітром у химерні форми, що буквально кидають виклик гравітації, та кольори, які здаються позаземними.
25052026
Нічні знімки нашої планети з космосу зазвичай викликають ілюзію стабільності. Здається, що мереживо міських вогнів залишається незмінним роками. Проте свіжі супутникові дані американського космічного агентства NASA спростовують цей стереотип. 
Коли ми чуємо слово «джин», у голові зазвичай виринає образ синього велетня з діснеївського мультфільму, який слухняно виконує три бажання та ховається у старій лампі. 
25052026
Під час археологічних розкопок у Єрусалимі дослідники натрапили на підземну структуру, яка одразу викликала більше запитань, ніж відповідей...
Успенський собор Києво-Печерської лаври, закладений ще у 1073 році, пережив і навалу орд, і тотальний підрив у часи Другої світової війни.