Бункерний у небезпеці: путін подвоїв собі охорону та шукає нове місце для укриття

Гроші

Де ж планує ховатися диктатор після падіння режиму?..

Після недавніх спроб засновника ПВК «вагнер» євгенія пригожина захопити москву і здійснити переворот, путін не на жарт злякався. Бункерний зрозумів, що дні його на троні пораховані і від страху подвоїв собі охорону, а також шукає нове, ще надійніше, як він думає, місце, де зможе від усіх сховатися. То куди ж бігтиме путін, коли його злочинний режим паде?

Швидше за все, одним із перших місць стане бункер під кремлем. Спецукриття, за інформацією американської розвідки, знаходиться на глибині 200-300 метрів під землею. Там є все необхідне, а системи життєзабезпечення зможуть працювати кілька місяців після можливої ядерної атаки. Але в Москві це не єдине укриття.

Схоже за міцністю на кремлівське сховище є і на території МДУ. Обидва бункери з'єднуються між собою секретною урядовою підземною залізницею. А прихований залізничний шлях, який ще називають «метро 2», дозволяє потрапити і в інші укриття. Крім того, воно має вихід до спецтерміналу аеропорту «Внуково».

«Є гілки метро, зроблені ще колись за часів Сталіна, які мали з'єднувати кремль з якимись станціями чи потаємними виходами, звідки можна було потім бігти кудись далі. До того ж, путін останнім часом почав користуватися і броньованим поїздом, щоб його не засікли ззовні», - розповів політолог, головний редактор журналу «Воістину» Руслан Айсін.

Але всі ці бункери дісталися путіну у спадок від СРСР, а ось інші довелося будувати самому. Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

30042026
Є місця, які ніби вириваються з часової стрічки...
30042026
Цей предмет змушує переглянути уявлення про ритуали пізнього кам’яного віку. 
Інколи один підземний поштовх або вибух вулкана здатен не просто зруйнувати місто, а повністю змінити політичну карту світу чи поставити крапку в пануванні цілої імперії. 
29042026
Уявлення про те, що індіанці майя дирявили зуби лише заради краси та статусу, офіційно застаріло. 
Історія про Всесвітній потоп є чи не в кожній культурі — від біблійного Ноя до шумерського Гільгамеша. Тривалий час це вважали виключно міфологією, поки за справу не взялися океанографи.