Бункерний у небезпеці: путін подвоїв собі охорону та шукає нове місце для укриття

Гроші

Де ж планує ховатися диктатор після падіння режиму?..

Після недавніх спроб засновника ПВК «вагнер» євгенія пригожина захопити москву і здійснити переворот, путін не на жарт злякався. Бункерний зрозумів, що дні його на троні пораховані і від страху подвоїв собі охорону, а також шукає нове, ще надійніше, як він думає, місце, де зможе від усіх сховатися. То куди ж бігтиме путін, коли його злочинний режим паде?

Швидше за все, одним із перших місць стане бункер під кремлем. Спецукриття, за інформацією американської розвідки, знаходиться на глибині 200-300 метрів під землею. Там є все необхідне, а системи життєзабезпечення зможуть працювати кілька місяців після можливої ядерної атаки. Але в Москві це не єдине укриття.

Схоже за міцністю на кремлівське сховище є і на території МДУ. Обидва бункери з'єднуються між собою секретною урядовою підземною залізницею. А прихований залізничний шлях, який ще називають «метро 2», дозволяє потрапити і в інші укриття. Крім того, воно має вихід до спецтерміналу аеропорту «Внуково».

«Є гілки метро, зроблені ще колись за часів Сталіна, які мали з'єднувати кремль з якимись станціями чи потаємними виходами, звідки можна було потім бігти кудись далі. До того ж, путін останнім часом почав користуватися і броньованим поїздом, щоб його не засікли ззовні», - розповів політолог, головний редактор журналу «Воістину» Руслан Айсін.

Але всі ці бункери дісталися путіну у спадок від СРСР, а ось інші довелося будувати самому. Подробиці – у сюжеті:

Читайте також:

Сучасна британська політика щодо України обґрунтовується на глибокому стратегічному розрахунку. Лондон не просто дає нам зброю — він будує нову архітектуру безпеки, яка назавжди блокує російський імперіалізм.
03072026
Якщо зайти на розкопки давньоримського міста Помпеї, то на багатьох перехрестях можна побачити великі глиняні амфори з відбитими горловинами. Це були перші громадські пісуари.
Військова форма завжди диктувала тренди повсюдної моди. Це історичний факт. Звичайнісінький в'язаний світло на ґудзиках та закрита маска від вітру насправді ховають у собі деталі наймасштабнішої битви 19 століття.
Світовий вплив Великої Британії сьогодні рідко вимірюється військовою силою напряму. Натомість дедалі частіше йдеться про дипломатичну мережу, історичні зв’язки та так звану «м’яку силу», яка працює не через примус, а через інституції та партнерства.