70-річну москвичку засудили за те, що вона назвала Зеленського «красивим молодим чоловіком з гарним почуттям гумору»

Гроші

Читайте більше про нові випадки репресій на росії…

Розсудливу та вільну людину дивує те, що росіяни мовчки йдуть до в'язниці і платять нечувані штрафи за утиски замість того, щоб сказати «ні» диктатурі путіна. Незабаром на росі навіть дивитись у бік України буде небезпечно, бо хтось обов'язково за це напише донос. Так нещодавно 70-річну пенсіонерку з москви Ольгу Слегіну засудили та оштрафували на 40 тисяч рублів за приватну розмову у санаторії.

Як пишуть росзмі, під час вечері жінка сказала декілька слів про Україну і зробила комплімент Зеленському, назвавши його «красивим молодим чоловіком із добрим почуттям гумору». За це на пенсіонерку написали одразу три доноси! Про це їй повідомив «чоловік у цивільній формі, який вже наступного дня постукав у її номер». Суд тривав п'ять хвилин, де Слегіну визнали винною у «дискредитації російської армії».

В цей же час адміністрація колонії, де відбуває покарання російський опозиціонер Олексій Навальний, влаштувала провокацію – політв'язня побили та оголосили про порушення проти нього нової кримінальної справи.

А у петербурзі батьки школяра написали донос на дитячого письменника, у книзі якого герой на ім'я Олексій сидить у в'язниці. Більше про нові випадки репресій на росії – дивіться у сюжеті:

Читайте також:

03092026
Відключення світла взимку можуть створити чимало проблем. Дізнайтеся, які речі варто підготувати заздалегідь для тепла, освітлення та зв’язку.
Кінематограф та масова культура століттями нав'язували нам образ османського гарему як місця виключно для чуттєвих розваг та втіх правителя. Однак реальність султанського палацу Топкапи у Стамбулі мала зовсім інше значення.
В Османській імперії процес прийому їжі правителем нагадував суворий ритуал. Султани їли наодинці, у повній тиші, а рецепти улюблених страв охоронялися як найважливіші державні таємниці.
Життя в султанському гаремі часто уявляють як золоту клітку для безправних полонянок. Проте насправді це було не так. 
Поки звичайні мешканці Туреччини у 15-16 століттях харчувалися хлібом, водою та сочевицею, за мурами палацу Топкапи розгорталося справжнє кулінарне дійство. 
За масивними дерев’яними брамами стамбульського палацу Топкапи століттями вирувало життя, приховане від сторонніх очей.