У Луцьку намагаються врятувати 100-річну пам'ятку архітектури

ДЖЕДАІ

Ця пам’ятка архітектури – взірець необароко 20-х років минулого століття. Але є проблема: садиба в приватній власності, і муніципалітет не може надати кошти на його порятунок.

З вулиці старовинний будинок вже й не помітиш, він схований за стіною з бур’янів та кущів. 375м² площі – суцільна руїна. Розбиті шибки, спаплюжені стіни, зірвана підлога – виною цьому час, вандали і безгосподарність.

Замість того, щоб будинок внести у реєстр пам’яток архітектури, цей будинок нищиться.

Павло Данильчук, громадський активіст

У будинку часів Речі Посполитої мешкали знані польські чиновники, потім там була військова комендатура, а у 60-тих роках минулого століття у ньому мешкав партійний бос Федір Калита. У 90-тих тут був і дитячий садок і бухгалтерія. А на початку 2000-их маєток опинився у приватних руках.

Взірець бароко новітньої доби, який є навіть у профільних підручниках з архітектури, перейшов до приватних рук усього за 160 000 гривень. Колишній міський голова Луцька продав його фірмі без згоди депутатів. Останні нині готові рятувати будинок і навіть знайшли на це гроші. Однак, безсилі.

Містяни не здаються і вимагають врятувати історію. Склали відповідну петицію, натисли на депутатів, щоби ті через Київ врятували споруду. Але новим власникам такий розвиток подій не вигідний, бо доводити садибу до ладу зобов’яжуть саме їх. Тому по ночах, зі слів місцевих, стіни історичної будівлі хтось навмисно трощить інструментами.

Більше дивіться у ДжеДАІ на 2+2 та підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook. 

25062026
Паризьке поліцейське управління кінця 19 століття нагадувало конвеєр із хаосу та безсилля. 
На початку 20 століття уявлення європейської науки про мамонтів та льодовикову добу було кардинально змінено завдяки випадку в маленькому прикарпатському селі Старуня, що на Франківщині. 
Давні греки колись називали Азовське море Меотидою, що означало «годувальниця», а римляни через його невелику глибину зневажливо іменували Меотійським болотом.
Легенди про Всесвітній потоп присутні у культурах багатьох народів світу, проте тривалий час історики вважали їх виключно релігійними чи поетичними метафорами. 
25062026
Іноді найгучніші археологічні відкриття з’являються не серед руїн храмів чи стародавніх міст, а просто під звичайними полями...