37-ми річний механік Такеші Терая з Японії автомобілями захоплюється змалку. Давати кута його ще з пелюшок навчав батько.
Це мій стиль життя. Я не можу без автомобілів. Їв би й спав би на треку.
Такеші Терая, автомеханік
Утім дрифтувати в Японії на дорогах загального користування надто дорого. Штраф становить кілька тисяч доларів. А майданчиків для тренувань в країні обмаль. Та й кілька годин оренди треку задоволення не з дешевих.
Зрештою, бензин у крові розчинив здоровий глузд. Разом з родиною Такеші емігрував до Нової Зеландії, де й спробував втілити мрію всього свого життя – мати власний трек. Кільце побудував навколо свого будинку.
На все про все витратив 8 тисяч доларів. Сім’я дрифтера, попри постійні тренування й відповідно нескінченний шум, задоволена.
Раніше його не було вдома по півдня. Дорога до треку й назад, а також тренування забирали багато часу. А тепер його можна погукати вивісити білизну чи зганяти до крамниці – просто показавши з вікна табличку для піт-стопа.
Йоша Терая, дружина
Головне, каже дружина, аби приватний трек не перетворився на культове місце дрифтерів з усієї країни. Натомість Такеші, потай від коханої, вже збирає гурт однодумців, аби "сколотити" перший в районі чемпіонат з дрифту.
Більше цікавого дивіться у ДжеДАІ на 2+2 та підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook.