Йти до поставленої мети: як боєць АТО та бізнесмен врятував справу свого життя

Дембель

Історія Володимира Весьолкіна, який мав усе – власний бізнес, улюблену справу, житло та плани на майбутнє, але з початком війни лишився ні з чим. У програмі Дембель на 2+2 про те, як знайти в собі сили почати з нуля та досягти успіху.

Володимир Весьолкін до війни мав власну пекарню у Горлівці. Сепаратисти забрали його бізнес, погрожували його сім'ї, розгромили оптову базу, відібрали квартиру. Чоловік перевіз родину до центру та пішов добровольцем до батальйону "Артемівськ".

Саме він встановив український прапор у звільненому селищі Зайцеве, де був головою – після цього бійця оголосили у розшук на ворожій території.

"Перетрусили усіх моїх родичів, обшуки, арешти…" – згадує Володимир.

Чоловік не здався, повернувся після АТО до столиці та нового бізнесу. Свого часу Володимиру вдалося вивезти деяке обладнання із горлівського виробництва, за допомогою якого нуля заснував хлібопекарню під Києвом у Вишгороді.

"Я зараз сам і слюсар, і механік з транспорту, і технолог. Дружина поєднує з оператором прийом замовлень. Ми ж підприємці, іншого виходу немає. Я всім раджу землю гризти, але йти до поставленої мети. Не потрібно повертатися туди, не потрібно думати", – радить Володимир із власного досвіду.

Детальніше про незламного бізнесмена дивіться у випуску програми Дембель на 2+2. Нові сюжети щонеділі о 15:00. 

Loading...

Сучасна британська політика щодо України обґрунтовується на глибокому стратегічному розрахунку. Лондон не просто дає нам зброю — він будує нову архітектуру безпеки, яка назавжди блокує російський імперіалізм.
03072026
Якщо зайти на розкопки давньоримського міста Помпеї, то на багатьох перехрестях можна побачити великі глиняні амфори з відбитими горловинами. Це були перші громадські пісуари.
Військова форма завжди диктувала тренди повсюдної моди. Це історичний факт. Звичайнісінький в'язаний світло на ґудзиках та закрита маска від вітру насправді ховають у собі деталі наймасштабнішої битви 19 століття.
Світовий вплив Великої Британії сьогодні рідко вимірюється військовою силою напряму. Натомість дедалі частіше йдеться про дипломатичну мережу, історичні зв’язки та так звану «м’яку силу», яка працює не через примус, а через інституції та партнерства.