Чому захисник України залишився без нічого, а держава стоїть осторонь

Дембель

Без сумнівів віддаючи Батьківщині все, вони часто самі лишаються ні з чим. Чому воїни, які жертвують життям заради миру та спокою у державі, не отримують від неї допомоги, якої так потребують – у соціальному проекті Дембель на 2+2.

Богдана Барімова, добровольця батальйону "Айдар", який пройшов найзапекліші бої та пережив смерть побратимів, військове керівництво звільнило безпідставно та, як виявилось потім, помилково. Чоловіка поновили, проте от ані зарплатні, ані допомоги боєць так і не дочекався.

"Мені навіть ніякої психологічної допомоги не надали, нічого. Я ні їсти не міг, ні спати не міг, нічого взагалі не міг", - згадує жахливі дні одразу ж після повернення з фронту Богдан.

Проте здаватися чоловік не планував, зібрав необхідні документи і почав судитися із військовими чиновниками за свої права.

"У нас про нього легенди ходили, про Барімова. Він залишився без нічого, тому і подали в суд, - розповідає Іван Макар, юрист, який займається справою Богдана Барімова. – Держава не буде мати аргументів, щоб відмовити в цьому. Питання в іншому: чому вона це не зробить без суду, ось у чому справа".

Держава винна бійцю близько 100 тисяч – величезна сума, проте Богдан вже знає, для чого вона знадобиться – на краще майбутнє для його сина.

"Мрія у мене одна – поставити його на ноги, щоб він жив і не знав нужди ні в чому. Бо це єдиний був стимул того, що я живий", - каже боєць. 

Дивіться подробиці боротьби демобілізованого воїна з бюрократією у ВІДЕО програми Дембель на 2+2.

Катастрофа, спричинена підривом російськими окупантами Каховської ГЕС завдала величезних збитків, але й також відкрила для світу те, що понад 60 років перебувало під водою. 
Бокс — це спорт, де єдиний інструмент дипломатії — міцний удар. Але українці, схоже, знайшли спосіб змінити правила гри. 
13092025
Уявіть собі, що будинок з’являється буквально шар за шаром, наче з магії...
У часи воєн, революцій і хаосу важко уявити, що держава може робити ставку на музику. Але саме так вчинив Симон Петлюра — головний отаман Української Народної Республіки.