Як викрили російського агента в серці СБУ, подробиці розслідування та справжні причини катастрофи військового літака Ан-26Ш з курсантами на борту, внаслідок якої загинуло 26 військовослужбовців, а також хто і за скільки був готовий продати свою державу – розкриває друга серія проєкту.
Катастрофи Ан-26 з курсантами
Трагедія, що сталася наприкінці вересня 2020 року на Харківщині, коли впав військовий літак Ан-26Ш з курсантами на борту, та забрала життя 26 військовослужбовців, сколихнула суспільство. Чому сталася ця жахлива катастрофа і хто понесе за неї відповідальність? Відповідь на ці запитання ексклюзивно для документального серіалу дають слідчі ДБР.
Результат розслідування шокував – бажання «зекономити пальне» та «коротити програму навчального процесу» стали фатальними. За вісім місяців розслідування слідчі зібрали низку доказів, провівши понад 150 експертиз, в тому числі й експеримент на тренажері Ан-26, який підтвердив можливість безпечної посадки з одним непрацюючим двигуном.
На останньому, шостому, польоті відмовив один із блоків лівого двигуна. Інженерно-технічна експертиза встановила, що несправність не була безпосередньою причиною катастрофи. Екіпаж, виявивши дефект, не зафлюгував двигун. В результаті лівий двигун почав гальмувати літак, а додавання потужності на правий призвело до неконтрольованого заносу вліво та втрати висоти. Проте, якби дотримувалися інструкцій виконання польотів, трагедії можна було б уникнути, - впевнені слідчі.
Вони виявили резонансні деталі. Завод-виробник не передбачив для літака Ан-26Ш виконання польотів способом «конвеєр» (коли літак після торкання смуги відразу злітає знову без повної зупинки).
«Ми звернули увагу на те, що бортовий технік не зміг своєчасно, штатно і чітко доповісти про поломку двигуна. Ми витребували відповідні документи, зокрема, планову таблицю польотів. І відповідно до цього документа, ці польоти мали відбуватися способом «зарулювання», а не «конвеєра». Тобто, літак, здійснивши посадку, здійснює повну зупинку на землі для відповідно заміни членів екіпажу», - пояснює Іван Пузиревський, старший слідчий в особливо важливих справах ГСУ ДБР
Якби літак злітав з повною зупинкою, несправність помітили б на землі, то «події не відбулось би». Крім того, замість передбачених 10 курсантів-штурманів, на борту було 18. Це призвело до того, що перед першим зльотом літак був перевантажений (його фактична маса перевищувала максимально допустиму). Ще одне грубе порушення: курсанти-штурмани взагалі не мали перебувати на борту, оскільки на той момент функції члена екіпажу виконував курсант-льотчик. За таких умов ніяких «пасажирів» на борту не мало бути.
Наразі підозри оголошено: керівнику польотами, командиру військової частини, його заступнику з льотної підготовки, начальнику Харківського національного університету Повітряних сил та Командувачу Повітряних сил Збройних сил України на той момент. Справу передано до суду, де тривають слухання.
«Це було дуже принципово для нас, для суспільства, для керівництва держави розібратися і знову ж таки показати, що немає ніякої вибірковості, ніхто не уникне відповідальності», — підкреслив Перший заступник директора ДБР Олександр Удовиченко.
За підсумками розслідування, було ініційовано зміни у військових польотах: курсанти-льотчики та курсанти-штурмани вже не літають одночасно, а в керівництво з льотної експлуатації Ан-26 внесено зміни щодо можливості зльоту «конвеєром» за чітко регламентованих умов.
Більше резонансних розслідувань другої серії документального фільму дивись у відео:
Loading...
Дивись третю серію документального фільму «ДБР. Резонансні розслідування» вже сьогодні, 14 листопада, о 14:00 на 2+2.
Читай також:
- Справа Гринкевичів: рекордний хабар у 500 тисяч доларів, оборудки на понад мільярд гривень
- «Страйкбольні» бронежилети, лопати замість плит та мільярди на війні: цинічні схеми в Міноборони
- Складне розслідування й унікальні експерименти: як шукали причини катастрофи гелікоптера з міністром МВС Монастирським?