Земля із сюрпризом: бійцям АТО виділили землю на кладовищі

Спецкор

На Запоріжжі ветеранам АТО замість сільськогосподарської ділянки виділили землю на цвинтарі.

На Запоріжжі ветерани визвольної війни намагались оформити право на сільськогосподарські ділянки. Вони воювали у першій хвилі призову, пройшли найгарячіші точки війни на Сході, але бюрократична тяганини тривала довгих два роки.

Життя з нуля: як започаткувати бізнес після жахів війни

Коли ж нарешті бійці отримали документи й приїхали на місце, отетерів навіть землемір – та відмовився відміряти такі ділянки. Виявилося, що землю АТОвцям чиновники виділили просто на сільському цвинтарі. Нині там десятки могил та свіжовириті ями під нові поховання – кладовище поступово розростається.

Посадовці кивають один на одного. У сільраді запевняють: вже давно попереджали про цвинтар обласних чиновників та відмовляли у надані цієї ділянки. У кадастрі ж кажуть, що хитрують селяни.

Чому українці зазнали втрат під Кримським?

Що тепер робити з таким "скарбом", ветерани не знають. Навіть якщо провести ексгумацію, обробляти цю землю заборонено. Справу розслідуватиме прокуратура, але чи скоро вирішиться це питання – невідомо.

Подробиці дивіться у Спецкор на 2+2!

Кинематограф и массовая культура на протяжении веков навязывали нам образ османского гарема как места, предназначенного исключительно для удовольствий правителя. Однако реальность султанского дворца Топкапы в Стамбуле имела совсем другое значение.
В Османской империи процесс приема пищи правителем напоминал строгий ритуал. Султаны обедали в одиночестве, в полной тишине, а рецепты любимых блюд охранялись как важнейшие государственные тайны.
Жизнь в султанском гареме часто представляют как золотую клетку для бесправных пленниц. Однако на самом деле это было не так.
В то время как простые жители Турции в XV–XVI веках питались хлебом, водой и чечевицей, за стенами дворца Топкапы разворачивалось настоящее кулинарное зрелище.
За массивными деревянными воротами стамбульского дворца Топкапы веками кипела жизнь, скрытая от посторонних глаз.
02092026
Представьте себе римский пир: гости лежат вокруг стола, опираясь на левый локоть, слуги подают блюда, а ужин длится часами...