Як День пам’яті та примирення пройшов на Донбасі

Спецкор

День пам’яті за жертвами Другої Світової на передовій сучасної української визвольної війни триває традиційно неспокійно.

У прифронтових містечках Донбасу люди зібралися на мітинги, але було їх зовсім не багато. А коли покладали квіти до монументів полеглим героям минулого, на околицях цих самих міст знову було чути відлуння теперішніх боїв. Різниця лише у тім, що ворог тепер атакує зі сходу.

У Торецьку кілька сотень цивільних і військових вийшли віддати шану героям Другої світової війни. Одна з ветеранів тих часів живе у місті й досі, та жінка навіть уявити не могла, що більш як через 70 років на околицях її рідного Торецька точитимуться запеклі бої.

А от у сусідній Жованці дні пам’яті не відзначають, бо майже нікому – нечисленні жителі думають, як прожити день, щоб не загинути, а наші вояки тримають оборону від нападів російських найманців.

Понівечені вулиці, вільно пересуватися якими – нечувана розкіш, будинки зникають мало не щодня, бо ворог знищує село все більше та більше. Після чергового артнальоту майже половина снарядів не розірвалися – піротехніки потроху підривають смертоносне залізо просто на місці. А ще постійні атаки снайперів та кулеметників.

Подробиці з епіцентру бойових дій дивіться у сюжеті!

Найактуальніші новини дивіться з понеділка по п'ятницю о 18:15 у програмі Спецкор на 2+2. 



В современном мире мы привыкли искать близость через фильтры и идеальные ракурсы, забывая, что настоящая искра возникает не от совпадения интересов в приложении, а во время живого разговора. 
В конце XIX века тысячи украинских семей решились на авантюру, которая сегодня кажется безумием. 
Современные приложения для знакомств часто воспринимаются как бесконечная витрина, где за тысячами профилей теряется настоящая личность. Однако оказывается, что цифровые алгоритмы способны на большее, чем просто организовать ужин.
21042026
Представьте день, когда смартфон или наушники заряжаются сами, пока лежат рядом, а о кабелях можно вообще забыть...