Один з найважчий поранених під час перемир'я боєць в Україні. Так 26-річного Єгора Замету називають медики київського шпиталю. Два місяці в реанімації і поки без покращення. Боротьба за життя бійця триває.
Два місяці щодня мама 26-річного бійця заглядає в реанімацію. Єгор наймолодший із трьох синів. Одного мати уже втратила. Щодня ось уже два місяці її Єгору медики рятують життя.
Зварювальник із Кривого Рогу до війни, Єгор Замета, отримавши повістку цього літа - не вагався.
5-го вересня він вартував на блокпості в селищі Зайцеве під Донецьком. Це був час перемир'я, і зброя мала б мовчати. Йому залишалось вартувати ще 15 хвилин як зненацька він упав від пострілу в живіт.
Снайпер із боку бойовиків не мав за мету вбити хлопця. Він, стріляв, аби мучити, кулею забороненою до використання у всьому світі - із зміщеним центром ваги. Така куля, входячи в тіло, змінює траєкторію і немов по спіралі проходить через весь організм.
Вже пізніше медики в Харкові мамі скажуть - з такими травмами не виживають. Адже ця куля входить в тіло і розриває всі органи зсередини. В Єгора пошкоджені тонкий, товстий кишківники, дванадяцятипала кишка і печінка.
Нині хлопець терпить страшенний біль, навіть штучне годування не додає йому міцності. У нього відкрита брюшина, його промивають під анестезією. Почались ускладнення, боєць худне, втрачає так необхідні для одужання сили.
Ось уже місяць у столичному шпиталі чекають на необхідний для мінімальної операції стент, який ніяк не доїде до бійця.
Поки ж Єгорові не кращає, волонтери пробують знайти юнакові інше лікування, там, де з такими травмами вміють справлятись. Мама хлопця не втрачає надії, а медики констатують: сам Єгор хоч і втомився, проте не здається.
Реквізити для допомоги мужньому бійцю вказані ліворуч.