Василь Гуменюк пройшов неушкодженим десятки боїв в зоні АТО: Гору Карачун, Словянськ, Дебальцеве. Дивом вижив і після того трагічного ДТП 5 січня, коли повертався після ротації. Але для того, щоб повернутися до повноцінного життя – йому потрібна довготривала і дороговартісна реабілітація.
"Памятаю як виїхали зі Словянка і очутився в Харкові в госпіталі. Нас тримали в штучній комі, щоб больовий шок ми легше переносили", - згадує Василь про ДТП. З того автобусу загинули 13 бійців, 21 було травмовано. Василь один з найскладніших постраждалих тоді бійців батальйону Кульчицького. За характером всі його переломи – найважчі: травма голови, переломи обох гомілок, переломи щелепи, переломи ребер і найскладніший перелом черепа . Від цифр, необхідних на його лікування, ніяковіли найдосвідченіші волонтери.
150 тисяч гривень пішло лише на лікування ніг. Найскладнішою і поки невирішеною є травма голови. У бійця з'явились приступи епілепсії, судоми, заїкання.
Медики досі в розгубленості як провести реабілітацію ніг. Родина шукає фахівців чи лікування закордоном, бо самотужки, визнають, безпорадні. У батька Василя онкологія, мати пенсіонерка.
"Хочу, щоб він піднявся на ноги. Він наша опора", - каже мама бійця і просить небайдужих людей допомогти сину.
Сам Василь вдихає свіжого весняного повітря і торкається дерева, на перших прогулянкам. Він усе добре пам'ятає і каже, що іншого варіанту як захищати країну у нього не було. Службу в армії пройшов у морфлоті в Криму на корветі Вінниця. Коли почався Майдан, Василь покинув роботу зварника. Коли захопили Крим - добровольцем записався у Нацгвардію. Не здається боєць і сьогодні.
Через місяць Василь Гуменюк святкуватиме свої 33 роки. Наразі його лікування зайшло у своєрідну безвихідь. І до дня народження найкращим подарунком Василю міг би стати той унікальний рецепт, який допоможе стати йому на ноги.
Робити добрі справи - насправді, неважко! Той, хто небайдужий і має можливість та бажання допомогти хлопцю, необхідні реквізити вказані ліворуч.