Візиткою режисера та сценариста Тараса Ткаченко, безумовно, є "Гніздо горлиці". Проте на нинішньому етапі режисер вважає, що почав переростати цей фільм.
"Дійсно, це робота, за якою мене впізнають, яка зробила мені ім’я. Але як швидко я це здобув, так швидко можу втратити одним-двома невдалими проектами. "Виїжджати" на одному фільмі все життя я не зможу. Нещодавно дивився зі студентами цей фільм і зрозумів, що він хороший, зворушливий, але має чимало недоліків. Я почав його переростати, і це добре. Готовий знімати щось інше", – каже Тарас Ткаченко у інтерв'ю для "України молодої".
Режисер переконаний, що досвід серіального виробництва кардинально відрізняється від роботи над повнометражним художнім фільмом:
"Різниця величезна. Якщо в ігровому кіно ви робите дві хвилини на день готового фільму, то в серіалі – 12, а інколи більше. Наприклад, сьогодні знімали 17 хвилин. Зйомки багатосерійок – виробництво, в художніх фільмах більше творчості. Зовсім інший рівень динаміки. Але робота над "Опером за викликом" для мене надзвичайно цікава. До цього в мене практично не було екшен-зйомок, тому бійки, погоні, вибухи для мене – "нова школа". Все це знадобиться мені й у великому кіно.
Найважливішою він вважає саме атмосферу на знімальному майданчику.
"Це моя робота. Оператор "поставить" кадр і без мене, художник підготує майданчик самостійно, а от з акторами маю спілкуватися я особисто. У таких доволі жорстких умовах від атмосфери на майданчику залежить дуже багато. Повинно бути відчуття, що всі ми робимо одну роботу. Сподіваюсь, що таке відчуття у наших акторів є, тому що мені працювати з ними приємно. Сьогодні я маю не виконавців, а співавторів. І дуже спокійно можу на них покладатися", – ділиться режисер.
Одну з головних ролей у серіалі "Опер за викликом" виконав Роман Ясиновський. Тарас Ткаченко пригадує спільну роботу на знімальному майданчику:
"Із Романом я працював і до того. Був щиро вражений тим, наскільки він змінився після роботи в "Кіборгах". Я радий, що Ахтем Сеітаблаєв у нього повірив, дав шанс. Роман блискуче відпрацював і як актор, і як каскадер. Усі трюки виконував він сам".
Також режисер поділився подальшими кар’єрними задумами та планами.
"Наступний фільм повинен бути детективним. 1946 рік, Західна Україна. У центрі сюжету – радянський розвідник, бійці УПА і співробітники британської розвідки. "Карпатський капкан", така назва фільму. У мене є ще одна річ, яку я пишу, але поки тримаю це в секреті. Скажу лишень, що повертаюся до жіночої драми... – відверто розповідає режисер та сценарист. – Уже зараз працюю над документальною картиною про оборону Луганського аеропорту. Ми нещодавно брали інтерв’ю в учасників тих подій зі 128-ї бригади з Закарпаття. Ще планую зустрітися з командирами, які розкажуть нам про перші криваві битви війни. Це був етап зламу. Тоді ми зрозуміли, що можемо воювати і вистояти".
А ще Тарас Ткаченко, звичайно, вірить в український кінематограф та його майбутнє.
"Поки що немає ідеальної картинки, але загальний рівень невпинно зростає, і це дуже помітно. Порівняно з "Горлицею" бачу новий рівень зображення, художності. Мене мотивують ці картини. Розумію, що мені потрібно рухатися ще вище. Є багато недосконалого, але це стосується драматургії. На цьому етапі у нас є проблеми зі сценаріями. А от акторська база у нас прекрасна. Дуже багато талановитих людей, і не тільки в Києві. У Чернівцях, Запоріжжі, Херсоні – їх треба просто знаходити. В "Опері за викликом", наприклад, головні ролі у серіях виконували актори зі Львова, Закарпаття, для котрих це був додатковий стимул розкриватися, – переконаний режисер. До речі, він був одним із тих, хто відстоював закон, згідно з яким телеканали в Україні зобов’язали показувати вітчизняні фільми і серіали. – Треба перестати бути папуасом. Українцям давно закидають, що в нас недорозвинена мова, література, культура. Ми повинні нарешті усвідомити, що ці "аргументи" працюють винятково для однієї мети – щоб нас було легше вбивати. Терпіти цього більше не хочу".
Показ пригодницької стрічки "Опер за викликом" розпочнеться 12 березня о 19:20 на каналі 2+2.