«Кілька маленьких щипків», Фріда Кало (1935).
Ця картина заснована на газетній новині про те, як чоловік вбив свою подругу, 20 разів ударивши її ножем. Коли його допитували, він сказав: «Я лише трохи вщипнув її!»
«Обличчя війни», Сальвадор Далі (1940).
Це найстрашніший сюрреалістичний твір Далі, написаний відразу після закінчення іспанської громадянської війни.
«Сатурн, який пожирає свого сина», Франсіско Гойя (1819-1823).
Заснована на грецькому міфі про Крона, який поїдає своїх дітей, щоб вони не скинули його з трону (один з них вижив – Зевс). Це одне з полотен, які Гойя написав прямо на стінах свого будинку.
«Дитина з іграшковою гранатою», Діана Арбус (1962).
Багато з робіт Арбус лякають, але ця особливо моторошна. Діана ходила навколо дитини, Коліна Вуда, і зняла його в момент, коли йому це набридло. «Робіть вже фото!» – закричав він.
«Тисяча років», Дем'єн Херст (1990).
Цей витвір мистецтва розповідає про життєві цикли: мухи відкладають яйця в відрізану коров'ячу голову, яйця перетворюються на личинки і знову помирають від мухобійки.
«Яйце», Альфред Кубін (1901-1902).
Символіст Кубін був одержимий жіночим тілом: як тілом одночасно жертви та агресора, і часто малював смерть і вагітність разом.
Генрі Фюзелі «Нічний кошмар».
«Нічний кошмар» Генрі Фюзелі абсолютно точно передає те відчуття, коли серед ночі прокидаєшся від кошмару і довгий час не можеш прийти в себе.
Едвард Мунк «Крик» (1893-1910).
Це найвідоміше полотно норвезького експресіоніста Едварда Мунка було натхненне безтурботною вечірньою прогулянкою, під час якої художник став свідком криваво-червоного призахідного сонця. Художник говорить, що людина на полотні чує усюдисущий крик природи.
За матеріалами: bigpicture.