Олександр Чалапчій - викладач електрогазозварювання одинадцятого училища міста Ульянівка, на Кіровоградщині. Під час революції був на Майдані. Коли почалася воєнна агресія з боку Росії сам пішов до військкомату. Отримав повістку і відразу в АТО. Каже - не зміг усидіти вдома, коли його студенти воюють на Сході.
28-го вересня разом зі своїм товаришем Олександр перебував на блокпості, в селищі Ленінське Луганської області. Військові вранці побачили людей і пішли подивитися хто вони. У цей момент поруч із бійцями розірвалася міна.
"З 10-ї до 16-ї години цивільним дозволялося ходити через наш блокпост. Ми вдвох йшли зустрічати людей і 120-та міна впала мені під ноги, так відразу їх і обрізало. Я пробував раз встати, другий раз, потім побачив, що в мене ноги збоку лежать на шкурці тримаються", - розказує Олександр про той жахливий день.
Хлопець перетягнув собі ноги, доповз до рації і покликав на допомогу. Товариші затягли бійця в машину і відправили до лікарні в Дзержинськ. Але там урятувати ноги лікарям не вдалося.
Коли опритомнів після наркозу, шоку від того, що в нього більше немає ніг не було - згадує військовий. "Найбільше, - зізнається Олександр, - переживав, як відреагують рідні".
Зараз Олександр Чалапчій у Київському військовому шпиталі. Думати про те, що сталося немає часу - зізнається поранений. У бійця скоро народиться друга дитина. Тож усі думки Сашка про швидке одужання і турботу про сім'ю. Хлопець мріє стати на ноги і якомога швидше повернутися в рідне училище.
На Олександра чекає тривала реабілітація і дороге протезування. Оплатити сучасні протези сім'я сама не в змозі. Ми звертаємося до всіх небайдужих людей підтримати бажання молодого бійця і молодого батька повернутися до повноцінного життя.