20 червня 1941 року молодий лейтенант комвзводу Суворов прибув у полк, а вранці 22-го не було вже ані полку, ні командирів. Зі жменькою бійців, зберігши зброю, лейтенант виходить до свого рідного містечка.
Місто кинуте - начальство встигло евакуюватися, а городяни живуть у тривозі і невіданні. Не знає що робити і вихователька дитячого будинку із групою дітей. По радіо - тривожні вісті, але лейтенант зачепився за фразу "під Смоленськом наші війська стримують супротивника". Він упевнений: ще трохи, і фронт поверне назад!
Він вирішує залишитися і захищати місто. Ворог усе ближче. І тепер завдання - дати можливість піти жителям, врятувати дітей. Влітку 41 року лейтенант приймає свій перший бій.
На війні хлопчики стають чоловіками на 2+2 у п'ятницю о 19:00.