Дмитро Михайленко: "Я ніколи не буду поводитися як Кварцяний"

У недільному ефірі програми Профутбол на 2+2 прозвучало ексклюзивне інтерв'ю з тренером Дніпра про методи виховання дніпровської молоді та про власну футбольну кар'єру Дмитра Михайленка.

Ще на початку Чемпіонату України 2016/2017 було зрозуміло, що цей футбольний сезон для Дніпра обіцяє бути нелегким – після того, як команду покинула більша частина старого складу, Дніпро виявився оновленим, проте недосвідченим.

"У нас залишились або гравці дорослі, у котрих не було можливості змінити клуб, або зовсім молоді, у яких це шанс усього життя, – розповідає у відвертому інтерв'ю у програмі Профутбол керманич Дніпра Дмитро Михайленко. – Обминувши конкуренцію по причинам, пов'язаним с великим відтоком гравців, але не через спортивні свої досягнення, вони потрапили сюди, і вони це розуміють, і ми розуміємо".

Працювати з молоддю Дмитро Михайленко вміє – шість років поспіль він успішно тренував дубль Дніпра. Наразі окрім тренувань доводиться залучати молодих футболістів до виховної роботи та лекцій.

"Чим розумніша людина, тим кращим футболістом він буде, – впевнений дніпровський тренер. До своїх підопічних він ставиться доволі суворо: – Я можу зайти у будь-який момент у кімнату, подивитись, як вони ведуть себе, наскільки у них порядок, тому що я вважаю, в 17, 18, 19 років вони повинні знаходитися під контролем. Це нормально, ти повинен контролювати молодих футболістів, ти нічого не повинен випускати з виду".

Дмитро Михайленко вважає, що на його нинішню тренерську роботу та методи сильно вплинула його футбольна кар'єра у Динамо, а особливо стосунки з тодішнім тренером киян Йожефом Сабо: "Було досить важко там, я почував себе не в своїй тарілці. Я ніколи не буду поводитися як Кварцяний. У мене просто зовсім інший характер, зовсім інший темперамент. Я поводжу себе так, як хотів би, щоб поводились зі мною".

Подробиці інтерв'ю дивіться у програмі Профутбол на 2+2.

Осень 1938 года навсегда вошла в учебники по медиаграмотности как классический пример того, как безграничное доверие к средствам массовой информации может привести к катастрофическим последствиям.
В 1992 году миллионы британцев собрались перед экранами телевизоров, даже не подозревая, что станут участниками одного из самых масштабных психологических экспериментов в истории телевидения.
Почему человечество, располагая средствами для проверки любых фактов за считанные секунды, продолжает верить в выдумки? Ответ кроется в глубинных механизмах работы нашей психики.
Сегодня технология дипфейка (deepfake), основанная на алгоритмах машинного обучения, позволяет любому человеку создать поддельное видео прямо на домашнем компьютере.
16092026
Древние сооружения, пережившие тысячи лет дождей, жары, влажности и морской воды, уже давно не дают покоя учёным…